16 квітня – День обізнаності про стрес

Щороку, 16 квітня, у світі відзначається День обізнаності про стрес – неспецифічну реакцію організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідну реакцію нервової системи.

Стреси спіткають нас усюди, особливо під час повномасштабного вторгнення, коли багато людей опинилися у стані хронічного стресу. Це одна із основних причин погіршення здоров’я, що особливо актуально в разі серцевого нападу або загострення перенесених раніше кардіологічних захворювань.

Завдяки зв’язку, який виникає в організмі між нервовою та серцево-судинною системами, навіть під час невеликого стресу частота серцевих скорочень збільшується поряд із підвищенням артеріального тиску. У той же час збільшується кровотік коронарними судинами (артеріями, які живлять серце) і, отже, серцевим м’язом. Все це призводить до підвищеної потреби серця в кисні. Небезпечними клінічними наслідками такого стану є: артеріальна гіпертензія, інфаркти, інсульти, аритмії і тромбози.

Важливо пам’ятати: після фази гіперактивності, у якій, наприклад, ми перебували весь день, цілком закономірно настає фаза стабілізації, а потім — виснаження. Аби не дійти до останньої фази, треба почати вчасно піклуватися про себе. Треба робити все, що можливо, щоби ви могли хоча б на якийсь час «відключатися». Адже, якщо після фази виснаження, доведеться знову реагувати, нервова система може не витримати навантаження.

Швидкі дії, які допоможуть впоратися зі стресом:

  • Нервова система влаштована так: коли небезпечно тілу, усі знання не засвоюються. Тож перше, що треба зробити, — повернути безпеку своєму тілу.
  • Безпека для людей – це про режим дня, рутину. Робіть, усе, що ви запланували, якщо це можливо.
  • Пам’ятайте, що потрібно пити воду. Коли симпатична система активна, у нас пересихає в роті. Якщо не хочете пити, хоча б змочіть губи чи пополощіть рот.
  • Треба їсти чи принаймні жувати. Коли ми жуємо, нервова система виходить зі стану паніки.
  • Слідкуйте за тим, аби ви та діти ходили в туалет. Якщо в стресовій ситуації ви відчуваєте, що з кишківником щось відбувається, це абсолютно нормально.
  • Візьміть у ліву руку якийсь предмет, який можете проконтролювати. Коли ми беремо щось у ліву руку, то, фактично, беремо під контроль усе, що відбувається в правій півкулі мозку. Усі тривожні думки й образи – це зокрема робота правої півкулі.
  • Підтримуйте свої емоції. Дайте собі можливість проявити емоції, які відчуваєте. Якщо важливо плакати чи злитися, так і робіть.
  • Слідкуйте за диханням. Робіть вдих на 2 такти, а видих – на 4 чи 6. Тобто, затримуйте дихання. Дітям можна давати скоромовки, щоби вони говорили їх на видиху.

Пам’ятайте – стреси часті супутники нашого життя. Важливо навчитися ними керувати, зберігати спокій, протистояти негативним наслідкам стресу та впливу на здоров’я.

Бережіть себе і Україну! Разом ми подолаємо все!