5 травня – Міжнародний день легеневої гіпертензії

Легенева артеріальна гіпертензія (ЛАГ) – це загрозливий патологічний стан, зумовлений стійким підвищенням кров’яного тиску в легеневій артерії з поступовим закриттям просвіту середніх та дрібних судин легенів. Швидко прогресує та призводить до серцево-судинної недостатності, а при несвоєчасному виявленні – до летальних ускладнень. Незважаючи на досягнення в фармакотерапії, смертність від ЛАГ залишається досить високою.

Серед причин недуги важливе місце займають хронічні хвороби легень, тромбоемболія легеневої артерії, ураження міокарду, вроджені вади серця. У випадках, коли немає об’єктивних причин ЛАГ внаслідок інших захворювань, діагностують ідіопатичну (первинну) легеневу артеріальну гіпертензію, яка належить до рідкісних, або орфанних захворювань. Частіше хворіють люди віком від 20 до 40 років (переважно жінки), висловлюється думка про важливу роль генетичних факторів розвитку даного захворювання.

Дана патологія не має специфічних клінічних проявів та часто маскується симптомами основного захворювання, що призводить до прогресування судинно-легеневих ускладнень. Досить часто ЛАГ може перебігати безсимптомно.

Проте, першою з клініко-діагностичних ознак варто назвати задишку (диспноє), що виникає при фізичному навантаженні, поступово прогресує і погіршує якість життя пацієнта. Нерідко хворого турбують швидка втома, загальна слабкість, болі в грудній клітці, які асоціюються з високим ступенем гіпертензії в малому колі кровообігу. При вираженій недостатності правого шлуночка можуть спостерігатися застійні явища у великому колі кровообігу у вигляді периферичних набряків, асциту та гепатомегалії (збільшення розмірів печінки).

Запідозрити легеневу гіпертензію у хворого має сімейний лікар. Додаткове, прицільне обстеження при підозрі на ЛАГ, проводиться в спеціалізованих закладах третинного рівня.

В Хмельницькій області це – КНП «Хмельницький обласний серцево-судинний центр».

Наші фахівці проводять усі методи дослідження, що є специфічними та обов’язковими для пацієнтів з легеневою гіпертензією. Це дозволяє своєчасно сформувати тактику спеціалізованого лікування пацієнта з ЛАГ згідно сучасних протоколів; зменшити частоту виникнення ускладнень; покращити якість та подовжити тривалість життя.

Постановка діагнозу ЛАГ потребує ретельної та повної оцінки функції легень, доплер-ехокардіографії, електрокардіографічного, рентгенологічного обстеження, проведення катетеризації правих відділів серця, специфічних досліджень коагулянтної системи з метою виявлення хронічних тромбоемболій у легеневому руслі та інших необхідних методів, що підтверджують або спростовують ознаки легеневої гіпертензії.

Хворі з підозрою на ЛАГ та наявністю специфічних ознак обов’язково консультуються в єдиному в Україні Центрі легеневої гіпертензії ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска» НАМН України» (для дорослих пацієнтів) та в ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» (для дітей до 18 років).

В Україні хворі на легеневу гіпертензію потребують особливої уваги з боку держави, більш ранньої постановки діагнозу та адекватного призначення специфічної терапії. В 2016 році Урядом була прийнята програма «Легенева артеріальна гіпертензія» щодо забезпечення таких пацієнтів безоплатною медичною допомогою за Програмою медичних гарантій.