У здоровому серці кожен удар або скорочення ініціюється електричним імпульсом, що виходить з синусового вузла і йде через провідну систему серця. Імпульс розповсюджується через передсердя, змушуючи їх скорочуватися й перекачувати кров до шлуночків. Після цього імпульс проходить у шлуночки, змушуючи їх в свою чергу перекачувати кров до легень (з правого шлуночка) та до решти організму (з лівого).
Аномалії в провідній системі (наприклад, атріовентрикулярна блокада) або хвороба синусового вузла (відома як синдром слабкості синусового вузла) призводять до нерегулярного або занадто повільного серцебиття, що означає зменшення викиду серця. Інші види аритмії з підвищеним пульсом також призводять до погіршення викиду, оскільки шлуночки нездатні заповнитися повністю до скорочення.
Порушення серцевого ритму (аритмія) є одним з найбільш поширених патологічних станів серцево-судинної системи. За приблизними підрахунками тільки в Україні більше 1 мільйона людей з фібриляцією передсердь (більше відомою як миготлива аритмія).
Захворювання серця, пов’язані з порушеннями ритму, важко піддаються терапії. Допомогти пацієнтам з такого виду розладами може імплантація електрокардіостимулятора.
Електрокардіостимулятор (ЕКС), або штучний водій ритму — медичний прилад, призначений для зміни ритму серця. Основним завданням водіїв ритму є підтримка або нав’язування частоти серцевих скорочень пацієнтові, у якого або серце б’ється недостатньо часто, або є повне електрофізіологічне роз’єднання між передсердями і шлуночками.
Імплантація постійного водія ритму включає постановку одного і більше проводів в камери серця. Один кінець кожного з проводів знаходиться в тісному контакті з серцевою стінкою, в той час як інший — підключений до стимулятора. Стимулятор — герметичний прилад, що включає в себе батарею і блок комп’ютерної логіки для налаштування параметрів стимуляції.
Зазвичай корпус стимулятора розташовують під підшкірною жировою клітковиною грудної стінки над м’язами. Зовнішня оболонка стимулятора (виготовлена з титану) не викликає відторгнення у організму.
Кардіостимулятор виконує дві основні функції: сенсорну й стимулюючу. Сучасні кардіостимулятори здатні здійснювати моніторинг провідної системи серця й подавати електричний імпульс лише у випадку відмови цієї системи. Таким чином, якщо серцебиття у нормі, кардіостимулятор на запускається. Але якщо система встановить, що нормальний удар серця не відбувся, кардіостимулятор активується й стимулює серце, змушуючи його зробити нормальне скорочення.
Операція по установці електрокардіостимулятора малотравматична, за часом займає близько години. Термін дії пристрою 8-12 років – саме настільки розрахована батарея. Далі кардіостимулятор необхідно замінити. Щороку лікарі здійснюють перевірку роботи апарату та корекцію за потреби.
Фахівці КНП «Хмельницький обласний серцево-судинний центр» щороку здійснюють більше 200 подібних оперативних втручань, мають значний практичний досвід імплантації, налаштування та подальшого контролю роботи кардіостимуляторів одно-, дво- та трикамерних, а також кардіовертерів-дефібриляторів.
